Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Лисак З$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Лисак З. В. Новий високопродуктивний сорт томата Голтянський для універсального використання [Електронний ресурс] / З. В. Лисак, С. А. Лисак // Овочівництво і баштанництво. - 2010. - Вип. 56. - С. 436-440. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Oib_2010_56_63 | ||
| 2. | 
Амосова К. М. Варіанти морфології коронарних артерій за даними рентгеноконтрастної ангіографії в пацієнтів з ранньою післяінфарктною стенокардією, їхня клінічна значущість і зв’язок із маркерами запалення та функцією ендотелію [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, О. І. Рокита, З. В. Лисак, Д. В. Демидюк, Л. О. Ткаченко // Серце і судини. - 2015. - № 4. - С. 31-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2015_4_6 Мета роботи - визначити варіанти морфології коронарних артерій (КА) у пацієнтів з ранньою післяінфарктною стенокардією (РПІС) шляхом оцінки нестабільності бляшок (нерівність країв, виразкування, ознаки тромботичних нашарувань) і поширеності уражень КА у разі рентгеноконтрастної коронаровентрикулографії (КВГ) з подальшим з'ясуванням їх клінічної значущості та зв'язку зі змінами маркерів запалення й ендотелійзалежної вазодилатації (ЕЗВД) за умов консервативної стратегії ведення хворих. Проведено проспективне дослідження 150-ти пацієнтів з інфарктом міокарда (ІМ) віком до 75-ти років (у середньому (<$E57,3~symbol С~7,9>) року, чоловіків 84 %) з гострою лівошлуночковою недостатністю не вище II класу за Killip, фракцією викиду лівого шлуночка більше 45 % і хронічною серцевою недостатністю не вище ПА стадії в анамнезі без суттєвих супутніх захворювань, зокрема запальних. Усіх хворих лікували без застосування первинних і ранніх перкутанних коронарних втручань. У 72-х пацієнтів за загальноприйнятими клінічними критеріями діагностували РПІС. У контрольну групу ввійшли 78 хворих без РПІС, зіставних за чинниками ризику і клінічною характеристикою. Методи дослідження передбачали рентгеноконтрастну КВГ і манжетову пробу з визначенням ЕЗВД. Оцінювали також кількість лейкоцитів і рівень фібриногену у периферичній крові в динаміці як маркери неспецифічного запалення. За хворими спостерігали впродовж 12 міс, оцінюючи клінічні події. Хворі з РПІС відрізнялися від зіставних за клінічними характеристиками хворих без РПІС наявністю нестабільної бляшки (НСБ) (86,6 і 4,5 % пацієнтів відповідно; <$Eroman p~<<~0,001>), більшою поширеністю трисудинного ураження (59,6 і 18,2 % пацієнтів відповідно; <$Eroman p~<<~0,001>) і нижчою ЕЗВД (4,4 і 6,2 % випадків відповідно; <$Eroman p~<<~0,001>). Хворі з РПІС з ознаками НСБ в не інфарктзалежній артерії (не-ІЗА) (42,4 % пацієнтів з РПІС) відрізнялися від таких хворих з локалізацією НСБ в інфарктзалежній артерії (ІЗА) (44,2 % пацієнтів) більшою частотою трисудинного ураження (81,8 % у порівнянні з 34,8 %; <$Eroman p~<<~0,05>) та ішемічних ознак на ЕКГ (77,2 у порівнянні з 47,8 %; <$Eroman p~<<~0,05>), більшою кількістю лейкоцитів у разі надходження ((<$E11,2~symbol С~2,1>) у порівнянні з (<$E9,3~symbol С~1,5)~10 sup 9>/л; <$Eroman p~<<~0,05>), більшим підвищенням рівня фібриногену після розвитку РПІС або в контрольній групі у зіставні терміни ((<$E5,5~symbol С~0,5>) у порівнянні з (<$E4,6~symbol С~0,5>) г/л; <$Eroman p~<<~0,05>) і зниженням ЕЗВД (3,9 у порівнянні з 4,8 %; <$Eroman p~<<~0,05>). Варіант РПІС без НСБ (13,4 % пацієнтів з РПІС) асоціювався зі значно меншою частотою нічного болю у порівнянні з варіантом з НСБ в не-ІЗА (28,5 і 63,6 % пацієнтів відповідно; <$Eroman p~<<~0,05>), ішемічних змін на ЕКГ (14,2 і 77,2 % пацієнтів відповідно; <$Eroman p~<<~0,001>), пізнішим розвитком РПІС ((<$E14,5~symbol С~2,1>) і (<$E9,6~symbol С~1,2>) доби відповідно; <$Eroman p~<<~0,05>), а також меншою кількістю лейкоцитів ((<$E10,0~symbol С~1,7>) і (<$E12,8~symbol С~2,2)~10 sup 9>/л відповідно; <$Eroman p~<<~0,05>) і нижчим рівнем фібриногену ((<$E4,6~symbol С~0,4>) і (<$E5,5~symbol С~0,5>) г/л відповідно; <$Eroman p~<<~0,05>) після розвитку РПІС. Хворі з РПІС з НСБ в не-ІЗА відрізнялися від таких хворих без НСБ більшою частотою рецидиву ІМ. | ||
| 3. | 
Поворознюк В. В. Необхідність диференційованого підходу в лікуванні остеопорозу з верте¬бральними переломами у пацієнтів похилого віку [Електронний ресурс] / В. В. Поворознюк, О. І. Нішкумай, С. Ю. Калініна, Л. Г. Карпович, О. Є. Зайцева, З. В. Лисак, Н. В. Коваленко // Проблеми остеології. - 2015. - Т. 18, № 3. - С. 50-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prost_2015_18_3_10 | ||
| 4. | 
Амосова К. М. Статеві та вікові відмінності взаємозв’язку між показниками діастолічної функції лівого шлуночка та центральної гемодинаміки і судинної жорсткості у хворих з неконтрольованою неускладненою артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, Н. В. Шишкіна, О. І. Рокита, І. Ю. Кацитадзе, Ю. В. Руденко, К. П. Лазарєва, З. В. Лисак // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 4. - С. 52-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_4_6 Цель работы - определить взаимосвязь между показателями диастолической функции левого желудочка (ЛЖ) по данным допплерэхокардиографии и центральной гемодинамики и сосудистой жесткости по данным аппланационной тонометрии у больных с неконтролируемой неосложненной артериальной гипертензией (АГ) в зависимости от возраста и пола. В исследование включены 142 пациента в возрасте 35 - 75 лет (в среднем (57,3 +- 14,1) года) с неконтролируемой неосложненной эссенциальной АГ I - II стадии, 1 - 2-й степени, которые ранее не лечились, с артериальным давлением (АД) <$E symbol У~160 "/" 100> мм рт. ст. или <$E symbol У~140 "/" 90> мм рт. ст. на фоне антигипертензивной терапии. Кроме общеклинического обследования, больным выполняли измерения брахиального АД, аппланационную тонометрию, суточное мониторирование АД (СМАД), допплерэхокардиографию. Пациентов разделили на группы в зависимости от пола и возраста: мужчины в возрасте <$E symbol Г> 60 лет и >> 60 лет - 36 (25,4 %) и 26 (18,2 %) лиц соответственно, и женщины в возрасте <$E symbol Г> 60 лет и >> 60 лет - 36 (25,4 %) и 44 (31 %) лиц соответственно. Вывод: среди пациентов с неконтролируемой неосложненной АГ с сопоставимым уровнем АД в течение суток по данным СМАД у женщин выявлена взаимосвязь между показателями диастолической функции ЛЖ по данным допплерэхокардиографии и СРПВ, а у мужчин старше 60 лет - между показателями диастолической функции ЛЖ по данным допплерэхокардиографии и показателями отражения пульсовой волны по данным аппланационной тонометрии, что может быть свидетельством различия механизмов нарушения диастолической функции ЛЖ, а в дальнейшем - формирования сердечной недостаточности с сохраненной фракцией выброса ЛЖ в этой когорте больных в зависимости от пола и возраста. | ||
| 5. |
Амосова К. М. Розбіжності серед пацієнтів з артеріальною гіпертензією і серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від статі [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, К. І. Черняєва, Ю. В. Руденко, О. І. Рокита, З. В. Лисак, Є. І. Левенко // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 6. - С. 85-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2018_6_12 Цель работы - оценить различия в частоте сопутствующей патологии, показателях структурно-функционального состояния сердца, артериальной жесткости, пульсовой нагрузки и желудочково-артериального соединения и их взаимосвязь у пациентов с артериальной гипертензией (АГ) и сердечной недостаточностью с сохраненной фракцией выброса левого желудочка (СНсФВ) в зависимости от пола. Включено 115 пациентов с диагнозом СНсФВ IIA или IIБ стадии, II или III функционального класса по NYHA, с фракцией выброса левого желудочка (ЛЖ) <$E symbol У~50> % и признаками диастолической дисфункции ЛЖ по данным трасторакальной эхокардиографии, которых разделили на две группы в зависимости от пола (группа 1 - женщины с АГ и СНсФВ и группа 2 - мужчины с АГ и СНсФВ). Контрольную группу составили 58 больных, сопоставимых по возрасту, соотношению полов, с АГ 1 - 2 степени, без сердечной недостаточности (СН), которые также были разделены на две группы. У женщин была ниже средняя скорость клубочковой фильтрации (СКФ), чаще устанавливали хроническое заболевание почек (оба P << 0,01). СКФ у пациентов с СН обоих полов по сравнению с пациентами без СН была статистически значимо ниже (P << 0,05 +- 0,01). Среди больных с СНсохрФВ анемию чаще выявляли у женщин, чем у мужчин (P << 0,05). Дистанция 6-минутной ходьбы была значительно меньше в группе больных с СН обоих полов по сравнению с контролем (P << 0,01), с несколько худшим результатом среди женщин (на 8 %, P << 0,01). Индексы конечнодиастолического и конечносистолическогообъема у пациентов обоих полов были больше в группе с СН (P << 0,05), и в обоих случаях у женщин меньше, чем у мужчин (P << 0,05). Индекс массы миокарда ЛЖ был большим у пациентов с СН обоих полов (P << 0,05 +- 0,01), а у женщин с СН - на 9,6 % меньше, чем у мужчин с СН (P << 0,05). Показатели диастолической функции - e' среднее, E/e' и Ed у пациентов с СН обоих полов были выше, чем у лиц без СН (P << 0,05). Показатель e' у женщин с СН был на 15,6 % ниже, чем у мужчин, Е/е' - на 5,4 % выше, Ed - на 23 % выше, Ees - на 9,1 % ниже. У женщин с СН, по сравнению с мужчинами, обнаружены повышенные показатели как артериального эластанса Еа (на 17,4 %; P << 0,05), так и конечносистолической жесткости Ees (на 9,1 %; P << 0,05). Системный артериальный комплаенс был ниже у женщин с СН, чем у мужчин (на 14 %; P << 0,05), однако в обоих случаях - выше, чем в контрольных группах (P << 0,05 +- 0,01). Системное сосудистое сопротивление было выше у женщин по сравнению с мужчинами на 1,8 % (P << 0,001), и у женщин с СН выше, чем у женщин без СН на 10,5 % (P << 0,05). Выводы: в популяции обследованных больных с АГ и СНсФВ отмечена тенденция к более выраженной диастолической дисфункции ЛЖ, тяжести клинических проявлений СН у женщин, по сравнению с мужчинами, при отсутствии различий в возрасте. У женщин с СНсФВ выше резистивная и пульсовая нагрузки на ЛЖ. Таким образом, у женщин с АГ существует повышенная склонность к развитию СНсФВ по сравнению с мужчинами. | ||
| 6. |
Амосова К. М. Асоціація поліморфізму гена ендотеліальної NO-синтази (NOS3–786T>C) з тяжкістю діастолічної дисфункції лівого шлуночка і легеневої гіпертензії в пацієнтів із серцевою недостатністю та збереженою фракцією викиду лівого шлуночка [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, К. І. Черняєва, Ю. В. Руденко, Л. В. Натрус, А. Б. Безродний, А. А. Коваленко, З. В. Лисак // Український кардіологічний журнал. - 2019. - Т. 26, № 1. - С. 51-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2019_26_1_11 Мета роботи - визначити поліморфізми гена синтази оксиду азоту (eNOS) - 786 TC rs 2070744 і асоціацію відповідних генотипів зі ступенем вираження діастолічної дисфункції лівого шлуночка (ЛШ), легеневої гіпертензії та станом пружно-еластичних властивостей артерій у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) і серцевою недостатністю (СН) зі збереженою фракцією викиду (ФВ) ЛШ. У відкрите обсерваційне дослідження залучили 69 пацієнтів віком (67,4 +- 10,2) року з АГ та СН зі збереженою ФВ ЛШ: 29 (42 %) жінок і 40 (58 %) чоловіків, із СН II - III функціонального класу за NYHA, гемодинамічно стабільних. За критеріями Shah виділено: фенотип "старіння" - 11 (15,9 %) осіб, "ожиріння" - 14 (20,3 %) пацієнтів, "захворювання коронарних артерій" - 16 (23,2 %) хворих, "легенева гіпертензія" - 17 (24,6 %) пацієнтів (з достовірним переважанням хворих генотипу СС), "артеріальна гіпертензія" - 17 (24,6 %) хворих. Висновки: у пацієнтів з АГ і СН зі збереженою ФВ ЛШ наявність генотипу СС гена NOS3 rs 2070744, порівняно з іншими поліморфізмами, асоціюється з більшим ступенем вираження діастолічної дисфункції ЛШ, легеневої гіпертензії і порушенням ендотелійзалежної вазодилатації та пружно-еластичних властивостей системних артерій за даними аналізу пульсової хвилі. | ||
| 7. | 
Нішкумай О. І. Аналіз факторів ризику переломів у пацієнтів із перенесеним інфарктом міокарда [Електронний ресурс] / О. І. Нішкумай, В. В. Поворознюк, І. А. Кордубайло, З. В. Лисак, Є. І. Лєвенко // Український ревматологічний журнал. - 2016. - № 4. - С. 41-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2016_4_7 Результати досліджень останніх років свідчать про наявність спільних патогенетичних механізмів, які зумовлюють зниження мінеральної щільності кісткової тканини та розвиток атеросклерозу, кальцифікації судин. Мета дослідження - проаналізувати наявність факторів ризику переломів кісток у пацієнтів із перенесеним інфарктом міокарда на тлі стенозуючого атеросклерозу коронарних судин. В обстеження відібрано 46 пацієнтів (16 жінок, середній вік - 58 років з тривалістю менопаузи 10,6 року та 30 чоловіків, середній вік - 55,7 року), в яких за даними коронаровентрикулографії встановлено стенозуючий атеросклероз коронарних судин (>> 75 %) різної локалізації. Усі пацієнти перенесли інфаркт міокарда різної локалізації, проведено стентування інфарктзалежної коронарної артерії. Проаналізовані фактори ризику переломів у пацієнтів із перенесеним інфарктом міокарда на тлі стенозуючого атеросклерозу коронарних судин свідчать про недостатнє вживання кальційвмісних продуктів у добовому раціоні, наявність в анамнезі низькоенергетичних переломів у 33 % обстежених пацієнтів. Вірогідність переломів за калькулятором FRAX була вищою у жінок без гендерної різниці показників денситометрії. При проведенні кореляційного аналізу виявлено позитивний зв'язок між денситометричним показником швидкості поширення ультразвуку через кістку (що відображає еластичність кісткової тканини) та рівнем ліпопротеїдів дуже низької щільності (r = 0,66; p << 0,05). Висновки: отримані дані можуть свідчити про наявність спільних патогенетичних механізмів, які спричиняють розвиток атеросклерозу, кальцифікації судин та остеопорозу. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |